News

ТКМ в Україні реально?


11.10.2019 ТКМ в Україні реально?

Кожен Українець хоча би раз у житті чув про трансплантацію кісткового мозку. Найчастіше ми зустрічаємо це у закликах про благодійну допомогу дітям чи дорослим. І стандартну фразу «потрібна трансплантація кісткового мозку від нерідного донора. Таких пересадок в Україні не проводять» 

Давайте розберемося, чому громадяни України мусять покривати своїми податками та ще й скидатись усім миром на те, щоб нашого співвітчизника врятувати закордоном. Чи насправді ці ствердження чесні.       

Трансплантація кісткового мозку (ТКМ) є протокольною і єдиною радикальною процедурою при тяжких випадках ураження системи кроветворення, коли хіміотерапія виявляється неефективною. І це завжди питання порятунку життя.

Існує 4 види трансплантації кісткового мозку (ТКМ) :

-        аутологічна ТКМ - найпростіша, бо використовують стволові клітини самого пацієнта (аутоТКМ);

-        аллогенна родинна ТКМ – від повністю сумісного донора - члена сім’ї;

-        аллогенна гаплоідентична ТКМ – від частково сумісного родинного донора;

-        аллогенна неродинна ТКМ – від повністю сумісного неродинного донора у випадку відсутності будь-якого родинного.

Наскільки це складні технології для застосування в Україні?

При аутологічній пересадці у пацієнта беруть його власні гемопоетичні стволові клітини, заморожують, дають хворому високі дози хіміотерапії, а потім його клітини повертають назад. Насправді, це не можна вважати трансплантацією, бо немає донора, немає ніяких імунологічних реакцій. Сенс аутопересадки в тому, щоб захистити клітини кісткового мозку пацієнта (у холодильнику) на час проведення хіміотерапії.

Алогенна пересадка - це дуже дорога процедура з великими ризиками для пацієнта.

Спочатку спеціалісти високотехнологічних лабораторій перевіряють кров пацієнта і потенційних донорів, щоб визначити тип людського лейкоцитарного антигену (HLA). HLA - це білок або маркер, який міститься в більшості клітин нашого організму. За цими маркерами медики шукають схожий донорський трансплантат.

Найкращий результат для пацієнта – коли є високий відсоток співпадіння HLA серед членів сім’ї. Але так буває лише у 30 % випадків. Іншим доводиться шукати або сумісного нерідного, або брати рідного наполовину сумісного донора.

Фактор часу і доступності трансплантата для життя відіграє дуже велику роль.

Пошук і активація нерідного донора у міжнародних реєстрах коштує до 30 тисяч доларів США. І зазвичай на це потрібно декілька місяців. А якщо у дитини агресивний лейкоз і трансплантація потрібна терміново? Цих місяців може просто не бути.  До того ж сумісного донора може і не знайтись, а час буде безповоротно втрачено.

Тоді наполовину сумісний трансплантат родичів є хорошим варіантом.

Гаплоідентічним донором зазвичай є рідні батьки чи сестра/брат. Тато або мама завжди на 50% підходять своїм дітям за типом лейкоцитарного гена. У братів і сестер є 1 з 2-х шансів бути гаплосумісним один з одним. Інші члени родини (тітки, дядьки) в значно меншій мірі можуть підійти як донор.

Щороку вдосконалюються протоколи і накопичується досвід по успішним результатам цієї технології. Зокрема у напрямку очищення трансплантата вдається послабити негативний вплив реакції «трансплантат проти господаря», що була єдиним ризикованим аспектом після гаплоТКМ.

Застосування гаплоідентічних трансплантацій дозволило вирішити дві найважливіші проблеми: доступності донора і терміновості пересадки. Батьки завжди поруч і завжди готові поділитися клітинами, щоб врятувати дитину. Не треба витрачати дорогоцінні місяці на пошук іншого донора.

Тому в усьому світі цей вид трансплантації стає основним джерелом донорів і першим альтернативним вибором після трансплантації від рідного сумісного донора.

До серпня 2018 року три види ТКМ (окрім неродинної) робилися в Україні. Але лише в одному медичному закладі – у Центрі дитячої онкогематології і трансплантації кісткового мозку НДСЛ «ОХМАТДИТ».

Ці технології українські лікарі засвоювали і впроваджували поступово. Перші пересадки у Центрі були зроблені в 2004 році. З 2015 року почали робити гаплоТКМ від частково сумісних родинних донорів.

Відтоді ТКМ зробили 227 пацієнтам, 166 з яких одужали. Цей показник відповідає світовим стандартам виліковуваності хвороб шляхом трансплантації кісткового мозку – 73%. Усі ТКМ проводилися за міжнародними протоколами, фахівцями, які пройшли необхідну підготовку.

За останні роки у Центрі зробили

  у 2015 році -- 28 ТКМ (8 ауто, 15 родинних сумісних та 5 частково сумісних)

  у 2016 році – 16 ТКМ (6 ауто, 7 родинних сумісних та 3 частково сумісних ТКМ), таке зниження відбулося через затримку поставок та дефіцит бюджетних ліків.

  у 2017 році – 25 ТКМ (6 ауто, 11 родинних сумісних та 8 частково сумісних),

  у 2018 році за 8 місяців – 18 ТКМ (1 ауто, 12 повністю сумісних, 5 частково сумісних)

Впровадження гаплотрансплантацій кісткового мозку було для України реальним проривом у боротьбі із раком крові. 

Розвиваючи цю технологію, ми могли би закривати потреби ТКМ в нашій країні і не змушувати батьків, благодійників і бюджет витрачати величезні кошти і час на лікування закордоном.

Однак, у серпні 2018 року Центр ДОГіТКМ в «Охматдиті» було розформовано, а провідних фахівців звільнено. У відділенні, де лікуються маленькі пацієнти, не залишилося спеціалістів, які володіють цими методами.

Це відкинуло Україну на 10 років назад.

За рік в ОХМАТДИТі провели лише 1 аутоТКМ, кілька родинних сумісних і 0,5 пересадки від частково сумісного донора. Ми втратили можливість рятувати дітей ефективно і доступно.

Тож пацієнти і, відповідно, бюджетні кошти «потікли» за кордон. 150-200 тис. євро бюджетних і благодійних коштів за кожного пацієнта, який міг би отримати допомогу в Україні. Бо у 90% випадків дітям, яким ми оплачуємо начебто неродинні ТКМ у закордонні клініки, насправді робиться пересадка від частково сумісного тата або мами.

Як і два роки тому, ми чуємо від чиновників і деяких депутатів про «наміри» впроваджувати неродинні трансплантації і створювати реєстр донорів кісткового мозку. Та з огляду на втрачені країною можливості та відверте небажання керівництва МОЗу бачити світові тенденції в галузі ТКМ, це звичайні маніпуляції.

Впровадження неродинної ТКМ може відбуватись паралельно із розвитком гаплоТКМ, але не бути основною технологією. Бо її доля у загальній кількості необхідних процедур буде незначною. І вірогідно, буде достатньо закупівлі трансплантата у міжнародних реєстрів, без створення й утримання власного реєстру. 





← Back to the list

Phone:
+38 (044) 390 33 33
Adress:
Naberezhno-Khreshchatytska Str., berth 4,
"DNIPRO PLAZA" Business Centre, 2th
Kyiv, Ukraine, 04070
We in social networks:
© 2015-2019 "KRONA"